Ризики фіктивності операцій платника

Згідно з Методичними рекомендаціями для формування доказової бази щодо нереальності здійснених платником податків господарських операцій існують критерії (ознаки), що свідчать про ризики фіктивності операцій платника.

Критерій перший: операції щодо товару, який незаконно легалізовано, визнаються безтоварними незалежно від віддаленості такого платника податків у ланцюжку продажів від первинного продавця.

Критерій другий: продавець не належить (згідно з податковою, фінансовою та статистичною звітністю, єдиним реєстром податкових накладних) до суб’єктів сфери матеріального виробництва та економічної діяльності з виробництва відповідного товару. Наприклад, серед видів діяльності платника податків відповідно до КВЕД-2010, зафіксованих в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не вказані відповідні коди виробника, він не придбав товар, що продається (це має бути відображено в реєстрі податкових накладних). Отже, такий товар платник продати не міг, бо не може підтвердити його придбання, тому, відповідно, операція є нереальною.

Критерій третій: підприємство не подавало податкову звітність або не сплачувало податки.

Критерій четвертий: податкові накладні (розрахунки коригування) не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Критерій п’ятий: платник податків відсутній за місцезнаходженням, у нього немає нерухомого майна за місцезнаходженням (не зареєстровано право оренди такого майна), допускалася неодноразова зміна його місцезнаходження.

Критерій шостий: відсутні матеріально-технічні можливості для виробництва, навантаження, тимчасового зберігання відповідного обсягу товару в обмежені проміжки часу і відсутні дані, що підтверджують придбання послуг з транспортування.

Критерій сьомий: незначна кількість працівників (від 1 до 5).

Критерій восьмий: наявність ознак фіктивності, зокрема, кримінального провадження та вироків за ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Критерій дев’ятий: відмова посадових осіб платника податків від допуску до проведення перевірки (за відсутності обґрунтованих підстав для не допуску).

Водночас платник податків повинен пам’ятати, що правила допуску до перевірки регламентуються ст. 82 Податкового кодексу України, згідно з якою посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення перевірки за умови пред’явлення (або надіслання) таких документів:

– направлення на проведення перевірки, у якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка її проводитиме;

– копії наказу про проведення перевірки, у якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування платника податку, який перевіряється, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Направлення та наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

– службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення (або не надіслання) платнику податків цих документів або пред’явлення документів, що оформлені з порушенням, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Критерій десятий: наявність у податковій накладній помилки в коді товару.

Критерій одинадцятий: не укладення договору в письмовій формі.

Критерій дванадцятий: відсутність первинних документів, не підтвердження їхніх даних документами податкової звітності; відсутність окремих обов’язкових реквізитів у первинних документах.

У разі відсутності (неправильного заповнення) будь-якого з обов’язкових реквізитів первинний документ може бути визнаний нікчемним, а операція – такою, що документально не підтверджена, а отже, не відбувалась.

Критерій тринадцятий: почеркознавчою експертизою підтверджено факт не підписання первинного документа особою, зазначеною в його реквізитах.

Критерій чотирнадцятий: відсутність документів про підтвердження відповідності продукції: сертифікатів якості, походження, технічних умов тощо.

Критерій п’ятнадцятий: відсутність у продавців товару ліцензій і дозволів на відповідну діяльність.

Під час перевірки наявність будь-якого або декількох з наведених вище критеріїв для податківців є підставою для висновків про безтоварність господарської операції платника податків та його контрагента.

Наявність у платника податків окремих критеріїв, які визначені ДФС як підстава для висновків про нереальність господарської операції, не є однозначним свідченням про ризик для платника втратити податковий кредит і податкові витрати.